Блог фізичне фиховання

Перейти до змісту

Головне меню

Цікаво знати


Фізичне виховання в сім'ї


  Усі батьки воліють, щоб їхня дитина росла здоровою, сильною, міцною, але часто забувають, що розвиток фізичних якостей залежить насамперед від них самих. Саме тому турбота про розвиток рухових умінь і навичок дитини повинна стати першорядним завданням батьків буквально з перших років життя людини. Звичайно фізкультура в ранньому і дошкільному віці має асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому варто придивитися, які саме фізичні вправи малюк виконує найохочіше і робити їх домінантними на перших етапах занять. Надалі слід вводити нові фізкультурні рухи, але робити це тактовно, без натяку на примушування.
   Основний період фізкультурних занять батьків з дітьми від двох до шести років. Але й після шести не слід забувати про родинну фізкультуру. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом сприятимуть успіху у фізкультурних заняттях у школі. Можливість включити до розпорядку дня спільні заняття з дитиною знайдеться завжди.
 Продумайте оптимальні години занять у режимі вашої сім’ї, домовтеся, що з малям вправлятиметься і татко і мама. А то й бабуся і дідусь. «Дошкільна» фізкультура і їм до снаги. Займайтеся з дитиною систематично. Тоді вона поступово звикне до фізичних навантажень як до щоденної потреби.
  Тривалість домашнього заняття може бути різною залежно від віку дитини, наявності вільного часу батьків, пори року, відрізку доби, а також від того, чи займається дитина до і після заняття (якщо дитина втомилась після тривалої прогулки, тривалість заняття має зменшуватись (якщо дитина втомилась після тривалої прогулянки, тривалість).
Ранкові заняття корисніші за вечірні, оскільки м’язи тіла після сну «розминаються», Поліпшується кровообіг у тканинах. Під час зарядки краще пропонувати дитині легкі й уже відомі вправи.
 Тривалість ранкових занять близько 10 хв. До обіду обов’язково надайте дитині можливість погуляти, погратися на свіжому повітрі. Якщо є змога, проведіть з нею 12-15‐хвилинне фізкультурне ї заняття, включивши до нього вправи для великих м’язових груп.
 Після обіду дошкільняті потрібний сон, а от після нього дуже корисні спокійні коригуючи вправи і знову прогулянка на свіжому повітрі, під час якої дитину треба заохочувати до бігу, стрибків тощо. В цей час маляті треба розучувати різноманітні вправи з предметами (іграшками), вправлятися на різних снарядах гімнастичній стінці, гойдалці, гірці. Найкраще в товаристві однолітків. Тривалість такого заняття може становити 18 – 20 хв.
  Після вечері займатися фізкультурою не рекомендується:інтенсивна рухова діяльність після їжі шкідлива (це стосується будь-якого часу доби), до того ж після фізичних вправ дитина збуджується, довго не може заснути.
  Здорову, моторну дитину не треба припрошувати займатися фізкультурою. Вона сама відчуває потребу в русі, охоче виконує різні завдання. Чудово, якщо ви вчасно підбадьорите малюка, подивуєте з того, який він міцний, спритний, сильний, як добре виконує вправи. Так поступово розвиватимуться впевненість у своїх силах, бажання вчитися опановувати нові, більш складні вправи та ігри.
 Якщо ж у малого немає спортивного інтересу, спершу поміркуйте над причинами. Кволість? Страх? Комплекс « першої невдачі»? гладкі діти, бува, не люблять фізкультуру, бо їм важко, ліньки рухатися. Таких слід лікувати за допомогою дієти і все-таки намагатися прилучити їх до занять, аби вони не відставали в руховому розвитку від однолітків. Окрім похвали, заохочення справить враження і переконливе пояснення, для чого саме потрібні заняття фізкультурою (щоб не бути схожим на ведмежа, гратися, як і всі інші діти, щоб швидше навчитися плавати тощо).
 Чим і як займатися? Насамперед, дорослий має достеменно знати, яку вправу він хоче розучити з дитиною, як буде її виконувати і чого бажає цим досягти. Кожна вправа чи рухлива гра мають свій сенс, мету, значення, у зв’язку з чим їх поділяють на кілька груп.
  До першої групи входять вправи,спрямовані на формування правильної постави. Тут треба бути особливо уважними до техніки виконання, аби домогтися справжнього оздоровчого ефекту. Другу групу складають вправи з елементами акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності,гнучкості і швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки й  інше. Щоб ці природні рухи були більш цікавими для дітей, їх об’єднують іграми з простими правилами. Таким чином, дитина вчиться дисциплінованості й уважності.
  До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або в приміщенні. Тут дуже важлива винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування, які б збагатили руховий запал дитини.
  Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім’ї її зуміють скерувати у належне русло,тобто зробити фізкультуру не просто обов’язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Саме систематичність таких занять буде доброю запорукою того, що син чи дочка ростимуть здоровими, спритними, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть. А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, організованість, звичка дотримувати правил особистої гігієни.


______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім’ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.
Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.
Чим і як займатися? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв’язку з чим вони поділяються на п’ять основних груп.
До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.
До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).
Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.
До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування.
П’яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.
Основні правила безпеки, яких потрібно обов’язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість.
1. Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап’ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на вдосконалішому знанні можливостей Вашої дитини.
2. Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з’явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.
3. Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м’якій підстилці (килимку, траві).
4. У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози (нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1 – 2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.
5. Тривалий час на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні (наприклад, на кільцях).
6. Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння (наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.
7. Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено.
8. Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.
Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю зопорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть. А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни.


Назад до змісту | Назад до головного меню